Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й
неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
(Василь Сухомлинський)
Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
(Олександр Олесь)
Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе.
(Оксана Пахльовська, д-р філологічних наук)
Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного,
це форма національного організування.
(Іван Огієнко)
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути
свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і
якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
(Ліна Костенко)
Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша
душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній.
(Олесь Гончар)
… Поки живе мова – житиме й народ, яко національність … От чому мова завжди
має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше
почесне місце серед головних наших питань.
(Іван Огієнко)
Ці забуті таблетки знижують тиск
та чистять судини за 3 доби
Хитрість, яка дійсно вам допоможе
Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї.
(Олесь Гончар)
Українська мова – божиста, богодана, богообрана.
(Мойсей Фішбейн)
Мов поганих не існує в світі,
Є лише погані язики.
(А. Бортняк)
Нам… пропонують офіційну двомовність, тобто, по суті, рівні права вовка і
зайця з’їсти одне одного.
(Віталій Радчук)
Руйнування мови – основи національної культури – це вже
не просто вина, а злочин держави перед народом.
(А. Мокренко)
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(Максим Рильський)
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі
ворожих списів.
(В. Захарченко)
Кожен із нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта.
(Олесь Гончар)
Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб.
(Іван Огієнко)
Засвоюючи рідну мову, дитина
засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять,
поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і
філософію мови…
(К. Ушинський)
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
(Олександр Олесь)
«День української писемності та мови»
Мета:
Формувати розуміння того, що українська мова — наш скарб, без якого не може
існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і
багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і
звичаями. Пробудити почуття національної гідності. розвивати в учнів акторські
навички, вміння працювати в колективі; Виховувати любов до
рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього,
українського, бажання розмовляти рідною мовою.
Ведучий1.
Добрий
день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Ведучий 2
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
(в
зал заходять учні, одягнені в український одяг).
Ведучий: Шановні,
діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на
бесіду мудру, на свято української мови.
Дiти
по черзi читають вiрш
1.Мова – краса спілкування.
2.Мова – як сонце ясне.
3.Мова – то предків надбання.
4.Мова – багатство моє.
5.Мова – то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза джерело.
6.Мова – то наша світлиця,
Вона – як добірне зерно.
7.Мова – державна перлина,
Нею завжди дорожiть.
8.Без мови немає країни,
Мову, як матір любіть.
До
залу заходить Мова
Я
ваша мова, дiти, рiдна мова.
З
роси й води, з квiток и джерела.
Така,
як зiрка нiжна, свiтанкова
На
цiй землi завжди жила.
Сама
земля мене таку зростила:
Чарiвну,
мудру, свiтлу, осяйну.
I хоч
мене хотiли розтоптати,
Та я
жива і я до вас прийшла,
Щоб
вас до зiр далеких пiднiмати
И до
сердець не допустити зла.
Із глибини
вiкив несу я кожне слово,
І хай
воно вам до сердець пливе.
Щоб
дiти патрiотами зростали,
Любили
край свiй рiдний й берегли.
Щоб
ви усi на захист мови стали
І розмовляти
правильно могли.
Мова: Я принесла вам вiрш про мову, але в ньому
немає кiнцiвки.Спробуємо всі разом дібрати слово у вірші про чарівну
мову..
·
Щоб розумним і
мудрим стати, треба рідну мову … (знати).
·
А щоб вміти
говорити, треба рідну мову … (вчити).
·
Знає кожен з нас
чудово – не прожити нам без … (мови).
·
Рідна ж мова
пелюсткова, мудра, світла, … (світанкова).
·
І дзвенить щодня
і в свята, бо вона така … (багата).
·
І така джерельно
чиста наша мова … (промениста).
·
Чарівна і
калинова наша мова … (веселкова).
·
В ній такі слова
чудові, хліб і сіль на … (рушникові).
·
В ній в віках
батьки і діти, як без мови в світі … (жити)?
·
Понад світом хай
лунає, хай ніхто … ( не забуває).
·
Рідну мову
українську, мудру, щедру, … (материнську).
·
Своєї мови не
цурайтесь, ні в грізні, ні в щасливі дні.
·
Любіть її завжди,
пишайтесь, хай долі будуть у вас ясні!
Звучить
музика. До залу заходить дiвчинка україночка i спiває пiсню.
Україночка: Я бачу, що ви засiдилися. Давайте пограємо! Вам потрібно відгадати
загадки.
Загадки
про мову
|
Маленька,
менша від мачини, |
Мова:
Тепер
я іспит хочу влаштувати і вам завдання мовні дати!
Ну,
що ж, беріть завдання і читайте, та помилки у мові виправляйте.
·
На його пальто
болталася пуговка лише на одній ниткі. (На його пальті теліпався ґудзик
лише на одній нитці.)
·
Я цілу неділю
болів, боль голови була ужасною. (Я цілий тиждень хворів, головний біль
був нестерпним.)
·
Колька мішає мені
писати уроки по математиці. (Миколка заважає мені виконувати завдання з
математики.) 4 клас
·
Ведучий 1: Як чудово, коли народ зберігає свою мову.
Адже мова — це показник існування нації.І як боляче усвідомлювати, що ми,
живучи на своїй землі, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і
свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у
гуморесці Павла Глазового „Кухлик”.
Звучить iнсцiнування
гуморески у виконанні учнiв
Павло
Глазовий «КУХЛИК»
Дід
приїхав із села,
ходить по столиці.
Має
гроші — не
мина жодної крамниці.
Попросив
він:
—
Покажіть кухлик той,
що з краю.
—
Продавщиця:
Что?
Чево? Я нє
понімаю.
—
Кухлик, люба, покажіть,
той, що збоку
смужка.
— Да какой
же кухлік здєсь,
єслі ето кружка.
—
Дід у руки
кухлик взяв і
нахмурив брови:
— На
Вкраїні живете й
не знаєте мови.
—
Продавщиця
теж була гостра
та бідова.
— У мєня
єсть свой язик,
ні к чему
мнє мова. —
І сказав
їй мудрий дід:
— Цим пишатися
не слід,
Бо
якраз така біда
в моєї корови:
Має,
бідна, язика і
не знає мови.
«ВИСТУПАЙЧЕНКО»
Виступайченко
Панас
Завжди виступає.
А для чого?
В котрий раз?
Сам того не
знає.
А рука його,
рука—
Мов крило у
вітряка.
А язик — ой
леле! —
Лопотить та
меле!
Захлинається,
кричить
І веде до
того,
Як в порожнє
перелить
Воду із
пустого.
Може, є і
серед вас
Виступайченко
Панас?
Ви йому,
братове,
Не давайте
слова!
Грицько Бойко
Учні
виходять на сцену
1 -й учень
Земля моя, найкраща і єдина!
Я спів твій серденьком своїм ловлю!
Моя найкраща в світі Україна,
Я щиро й віддано тебе люблю!
2-й учень
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я.
3-й учень
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль ведуть дороги в світ.
4-й учень
А найдорожча рідна мова —
Джерельцем радісно дзвенить.
І мила пісня колискова,
Чумацький Шлях кудись зорить.
5-й учень
Усе найкраще і єдине,
І радощі усі, й жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі!
6-й учень
Всіх нас єднає рідна мова
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова,
Я в ній свою наснагу п'ю.
7-й учень
Бо наша рідна мова-мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є!
8-й учень
І як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем — українці
Поміж народів сміло йти!
9-й учень
А знехтуємо рідне слово —
Земля цього нам не простить,
То ж сяй над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить!
10-й учень
Цвіти і смійся, рідне слово!
У серці щирому звучи!
Моя чарівна, рідна мово,
Лети над світом не мовчи!
Ведучий 1. Зневажати мову мамину –
біда ,
Котра пустими зробить наші душі .
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те , що корені калини сушить .
Ведучий 2. Зневажати мову – зрадити себе ,
А зрадників хто може поважати ?
І стане чорним небо голубе ,
Вмиратиме у муках рідна мати .
Ведучий 1. О , не згуби
свого народу ,
Безсмертна мово , рідна і терпка .
Ти є душа співучого народу ,
Що був , і є , і буде у віках .
Ведучий 2. Та й тепер дехто не дуже хоче
поважати і шанувати свою мову : перекручують слова , розмовляють такою мовою ,
якої не існує в світі .
( Інсценізація „ Зустріч друзів” )
Прибігає одного разу Василько до Михайлика і каже :
Василько : Пашлі надвір . Там такі класні сорєвнованія .
Михайликові хотілося виправити товариша , але побоявся , що той образиться , і
не поправив .
Михайлик : Ходімо .
Василько : Ти за кого будеш боліти ?
Михайлик : Та , напевно , за своїх вболіватиму .
Наталка : Пацани ! Подождіть мене . Подивіться , який у мене гарний
цвіток для побєдітєля !
Михайлик аж на обличчі змінився , але знову не захотів образити друзів .
Михайлик : Слухай , Васильку , а твої батьки у відрядженні ?
Василько : Да . А чьо ти хотів ?
Михайлик : Та
хотів попросити у твого тата один підручник . А коли
вони
повернуться ?
Василько : Да , на неділі .
Михайлик : Ти знаєш , я ніколи не міг збагнути , де ти таку мову вивчив , чи курси
якісь закінчив . Мені соромно , що мій друг не поважає своєї мови ,
калічить її . Задумайся , Васильку, в якій країні ти живеш .
Йде від друзів .
Наталка : Ну і двоюшнік ти , Василько . Навчись говорити .
Василько : А ти сама як розмовляєш : двоюшнік , цвіток . Де ти таких слів набралася ?
Наталка : Злий ти , піду до Михайлика .
Втікає .
Василько : Наталко , зачекай . Я ж не хотів тебе образити .
Вчитель : Кожна людина , яка поважає себе , країну , не буде калічити своєї
мови ; бо виховані говорять грамотно і красиво , навіть про найбуденніші
речі , бо мова не ділиться на святкову і буденну .
Учень 1. Як хочеш , друже , шану всюди мати ,
Навчися рідну мову шанувати .
Вона – твоє обличчя , твоя доля .
На це була свята Господня воля .
Учень 2.
Не цурайтесь мови – мови тата й мами ,
Мови діда й баби , предків наших
всіх ,
Бо її цуратись – сором непошани ,
Бо її цуратись – перед Богом гріх !
Учень3 На Землі народів Бог створив багато
І подарував їм скарб усяких мов ,
І у кожну мову , гарну і багату ,
Вклав свою небесну ніжність і любов
.
Учень 4 Всі народи світу – то господні діти ,
Всіх народів мова – то Господній дар
.
Але мова мами – найрідніша в світі
В ній є все : і святість , і краса ,
і чар .
Молитва
до мови
Мово ! Пресвятая Богородице мого народу ! З чорнозему , з любистку , з м’яти,
рясту , євшан-зілля , з роси , з дніпровської води , від зорі й місяця
народжена .
Мово
наша ! Мудра берегине , що не давала погаснути волелюбності , славі й гордому
духу .
Мово
наша ! Ти зцілювала втомлених духом , давала їм силу , здоров’я , довгий вік і
навіть безсмерття тим , що пили Тебе , цілющу джерелицю .
Прости ! Воскресни ! Повернися ! Возродися !
Спiвають
пiсню «Барви
рідної країни»
Учень:Вже
кінчилось свято
І прощатись нам пора.
Ми бажаємо Україні
Разом.
Щастя, миру, добра.
Мовний турнір
1. Представлення команд
(дзвіночок, перлинка)
2. Розминка (загадки).
3.
Виправ речення
4.
Фразеологізми
5.
Скоромовки
6.
Хто я?
7.
Доповни прислів’я
8.
Склади картинку.
9.
Дошифровщик.
10. Конкурс капітанів
Загадки про мову
|
Маленька,
менша від мачини, |
Мова:
Тепер
я іспит хочу влаштувати і вам завдання мовні дати!
Ну,
що ж, беріть завдання і читайте, та помилки у мові виправляйте.
·
На його пальто
болталася пуговка лише на одній ниткі. (На його пальті теліпався ґудзик
лише на одній нитці.)
·
Я цілу неділю
болів, боль голови була ужасною. (Я цілий тиждень хворів, головний біль
був нестерпним.)
·
Колька мішає мені
писати уроки по математиці. (Миколка заважає мені виконувати завдання з
математики.)
Мова:
Тепер
я іспит хочу влаштувати і вам завдання мовні дати!
Ну,
що ж, беріть завдання і читайте, та помилки у мові виправляйте.
·
На його пальто
болталася пуговка лише на одній ниткі. (На його пальті теліпався ґудзик
лише на одній нитці.)
·
Я цілу неділю
болів, боль голови була ужасною. (Я цілий тиждень хворів, головний біль
був нестерпним.)
·
Колька мішає мені
писати уроки по математиці. (Миколка заважає мені виконувати завдання з
математики.)
Завдання: виправте
помилки у реченнях
1.На його пальто болталася пуговка лише на одній ниткі.
2.Я цілу неділю болів, боль голови була ужасною
3.Колька мішає мені писати уроки по математиці.
Комментариев нет:
Отправить комментарий